Консультації у спадок

Безліч варіантів. Наприклад, якщо ви єдиний «автоматичний» спадкоємець, нічого не станеться до того часу, поки не доведеться доводити, що це ваше майно або прийнявши спадщину «автоматично» дізнаєтеся, що також «автоматично» прийняли кредити. Якщо ви пропустили термін подачі Заяви, то передбачено процедуру відновлення (продовження) цього строку, що реалізується через рішення суду.

Взяти паспорт, ІПН, свідоцтво про смерть, довідку про останнє місце проживання померлого, документ, що підтверджує, що ви дитина померлого батька і йти до нотаріуса. Решту нотаріус вам розповість.

Якщо ви не можете прийти до нотаріуса особисто (наприклад живете в іншому місті), щоб подати Заява, тоді заяву можна завірити у нотаріуса, який знаходиться поряд з вами та надіслати цю заяву поштою, рекомендованим листом з повідомленням та описом. Якщо у вас немає часу, щоб займатися своєю спадщиною, тоді вам потрібно вибрати довірену особу і видати їй нотаріально завірену довіреність на дії, які необхідні для того, щоб ви могли отримати спадщину.

Автомобіль відноситься до розряду майна для повноцінного володіння яким потрібне оформлення Свідоцтва про право на спадщину.

У зв'язку з автомобілем зазвичай мають місце дві проблеми:

1) Спадкоємці першої черги користуються автомобілем після смерті близького як ті, що формально прийняли спадщину. Але це до того моменту, поки їм не потрібно буде продати авто, здати в оренду або передати за дорученням. Тут і виникає проблема про яку не задумуються. Поки ви не отримаєте Свідоцтво - Ви не є юридично власником майна. Іншими словами, немає документа в якому записано, що ви власник авто, а значить ні продати, ні передати в користування не можете. Тому завжди подавайте Заява та оформлюйте свої права.

2) Автомобілем можуть користуватися за довіреністю, але зі смертю довірителя, довіреність автоматично скасовується. Це на замітку тим, хто купує "авто за довіреністю".

Якщо коротко — то як і будь-яку іншу нерухомість.
Найчастіше проблема полягає в тому, що право власності на цю нерухомість не оформлене, а отже, продати її неможливо.
Етіологія походження цієї проблеми в тому, що часто спадкоємець після смерті спадкодавця (наприклад, батьків) не оформляє Свідоцтво про право на спадщину і продовжує жити в квартирі, не замислюючись про те, що на запитання «Ви є власником цієї квартири?» — він не має права відповісти «Так», тому що не існує юридичного документа, в якому це зазначено і немає відповідного запису в реєстрі про те, що це його квартира.
Згадують це зазвичай тоді, коли квартиру потрібно продати. Гірше того, на сучасному ринку нерухомості, де продати квартиру за адекватною ціною значно складніше, ніж купити (маса нового сучасного житла в новобудовах), за кожного покупця потрібно боротися. І коли цей покупець знаходиться, виявляється, що документа, який дозволить продати квартиру, немає, а оформлення його займе пристойну кількість часу. Покупець не чекатиме поки власник «спадкової» квартири оформить своє право на неї, а піде до іншого продавця.
Тому не відкладайте подачу заяви та оформлення права власності.

Продаж успадкованого будинку має такі ж властивості, як і продаж успадкованої квартири, за винятком двох особливостей.
Перша – більша кількість документів (техпаспорт домоволодіння, документи на земельну ділянку…) про які розповість нотаріус
Друга — досить часто приватний заміський будинок, це сукупність нерухомості різного типу (будинок, споруди, земля…), якою користуються чи претендують всі родичі. А це запорука потенційних конфліктів. Наприклад, будинок подарований одному з спадкоємців першої черги, а земля на якій стоїть будинок переходить у спадок згідно із законом, тобто. ніби належить всім у рівній мірі. У цьому випадку спадкоємцям доведеться якимось чином ділити спадщину або домовлятися, або виділяти майно в натурі, або вирішувати конфлікти через суд.

За географією — нотаріус у тому населеному пункті, де був зареєстрований померлий.
За повноваженнями — і державні та приватні нотаріуси мають однакові права та повноваження.
За ціною прийнято вважати, що у державних нотаріусів дешевше, але це на сьогоднішній день скоріше міф.
Спираючись на моніторинг витрат спадкоємців, можна констатувати наступне — вартість подання заяви у державних нотаріусів нижча, але загальна вартість набуття спадщини (яка включає і Заява, і Свідоцтво, і запити, і збирання документів, і роботу з реєстрами ...) виявляється у приватних нотаріусів не вище ніж у державних, а з урахуванням витрат часу (у держконторах довгі черги, іноді на місяці) і комфорту, оформлення спадщини у приватного нотаріуса переважно, особливо для тих, чий час чогось вартий. Більше того, згідно із законом про нотаріат, приватний нотаріус (на відміну від державного) має право встановлювати тарифи за домовленістю, у зв'язку з цим приватних нотаріусів навіть обмежили у тому, що вони не можуть встановлювати тарифи дешевше ніж державна нотаріальна контора.

Досить часто під терміном "позбавити спадщини" мають на увазі різні факти. Давайте коротко пройдемося по основним.
1) Ви очікували, що отримаєте спадок, але не отримали. Перше питання — чи заявили ви свої права на спадщину? Заява нотаріуса? Якщо ні, то треба розуміти, що якщо заява не подана, то автоматично вважається, що у спадщині ви не зацікавлені. Також, ніхто не зобов'язаний вас розшукувати і повідомляти як у фільмах радісну звістку про те, що багатий дядько залишив вам спадок (за винятком якщо «дядько» залишив вказівки з цього приводу).
2) Якщо ви не входите до кола спадкоємців за законом або за заповітом, то й претендувати на спадщину не можете.
3) Існує поняття спадкоємців з обов'язковою часткою. Якщо ви входите до цієї категорії, тоді ваші претензії до неотримання спадщини цілком обґрунтовані. Потрібно звертатися до суду.
4) Ну і більш рідкісний випадок - ви входите до категорії осіб, які не можуть бути спадкоємцями через те, що позбавили життя спадкодавця, перешкоджали складання заповіту, чинили тиск і т.д., докладніше тут.

Пай оформляється як загальне спадкове майно, видається свідоцтво про право на спадщину за законом або за заповітом. З документів обов'язково потрібний оригінал акта чи сертифікат на пай. Оформляється разом з рештою майна у строк згідно з Цивільним кодексом шість місяців, у цей термін потрібно подати заяву про прийняття спадщини до нотаріуса. Але треба враховувати, що онуки не входять до насамперед спадкоємцівТому, якщо немає заповіту, то швидше за все є спадкоємці більш ранньої лінії спорідненості.

Якщо у Вас є рішення суду про визнання Вас із цивільним чоловіком однією сім'єю, то згідно зі ст. 1264 Цивільного кодексу України Ви належите до четвертої черги спадкоємців куди входять ті, хто проживав понад 5 років до часу відкриття спадщини. Але згідно зі ст 1259 того ж кодексу спадкоємці мають право змінити черговість, тобто якщо діти цивільного чоловіка захочуть, можна відповідним договором включити Вас у спадкоємці або перерозподілити частки спадщини.

Так, все вірно – нотаріус видав Вам документ на право власності на майно (Свідоцтво про право на спадщину) на Ваше ім'я, а документи на ім'я померлого спадкодавця залишив у своєму архіві.

Обсяг робіт нотаріуса при оформленні спадщини зазвичай розподіляється на два блоки.
Перший - відкриття спадкової справи на підставі поданої вами Заяви.
Другий – видача Свідоцтва про право на спадщину.
Такий розподіл є розумним і справедливим, оскільки прийняття Заяви є стандартною процедурою зі зрозумілими часовими рамками. А щоб нотаріус міг видати Свідоцтво, знадобиться робота з реєстрами, запитами, документами тощо. Обсяг цього другого етапу розрахувати заздалегідь іноді складно, особливо якщо спадкоємців кілька, мають місце конфлікти поділу спадщини, в наявності не всі документи або вони вимагають актуалізації, потрібне витребування та відновлення даних по реєстрам або БТІ і т.д. Про такий поділ зазвичай нотаріуси говорять ще на етапі прийому заяви. Можливо, нотаріус не акцентував на цьому вашу увагу і ви сприйняли це як доплату.

Для того, щоб вирішити, що ви включені до заповіту, повинні бути підстави. Якщо підстави для цього є, тоді ви зіткнетеся з наступною ситуацією — в Україні реєстр спадкових справ та заповітів не є відкритим реєстром (принаймні поки що). У зв'язку з чим ви не можете просто зайти в нього через інтернет і отримати звідти необхідну вам інформацію. Це прерогатива нотаріусів. Але ви також не можете зателефонувати нотаріусу і запитати його — «Подивіться, будь ласка, чи немає там на мене заповіту». Зважаючи на те, що цю інформацію закрито, нотаріус не може зі слів перевірити наявність заповіту в реєстрі. Тому, щоб дізнатися про наявність такого заповіту, вам потрібно особисто прийти до нотаріуса з документом, який підтверджує вашу особу, довідкою про смерть спадкодавця та подати заяву. Після цього нотаріус зможе відповісти на таке запитання.

Не приватизована квартира фактично належить державі, тож успадкувати її неможливо.

Власне вони якраз і мають перевагу перед вами, оскільки ставляться до першої черги спадкоємців. Якщо ви жили однією сім'єю з цивільним чоловіком більше 5 років, то ви в четвертої черги спадкоємців. З іншого боку, якщо чоловік залишив по собі заповіт у якому як спадкоємиці вказані тільки ви, тоді оскаржити це положення вони можуть лише через суд, що малоймовірно.

На сьогоднішній день відповідно до законодавства для обчислення державного мита та податку на дохід необхідна експертна оцінка майна.