Що робити для прийняття спадщини
Процедура прийняття спадщини складається з кількох етапів - від усвідомлення того, що ви стали спадкоємцем і тепер потрібно щось робити, щоб отримати спадок (або відмовитись від нього).
Ми розділили всі необхідні дії на низку логічних етапів.
Для отримання спадщини, як мінімум, необхідно, щоб сама спадщина була визначена.
Тому, щоб розпочати успадкування, потрібно мати інформацію:
- хто і коли з родичів та близьких помер;
- який розмір та склад спадщини;
- чи є в наявності заповіт;
- склад спадкоємців.
Відповідаємо на ці питання, думаємо, аналізуємо наслідки Прийняття або відмови від спадщини.
Визначтеся з ключовим питанням: а чи взагалі треба приймати спадщину?
Якщо ви вирішили, що спадок вам таки потрібний – переходьте до наступного етапу ↓
Протягом 6 місяців з дня смерті слід подати Заяву про прийняття спадщини.
Важливо!
Якщо ви вирішили отримувати спадщину не відкладайте «на потім» подання заяви. Краще це робити у перші дні/тижня. Чому? — Тому, що той, хто перший подасть заяву, той і стане «головним спадкоємцем» і не в плані пріоритетності отримання спадщини, а тому, що інші спадкоємці вже не зможуть прийти до «свого» нотаріуса та відкрити «свою» спадкову справу. Місце відкриття спадкової справи та нотаріус, який його відкриє, може бути тільки один. Тому, хто окрім вас претендуватиме на спадщину, змушені будуть звертатися до «вашого» нотаріуса.
До остаточного рішення приймати чи не приймати спадщину — ви матимете ще шість місяців з дня відкриття спадкової справи, але з моменту подання Заяви про прийняття спадщини ваше право на спадщину вже захищено: ніхто, крім Вас, не зможе його отримати Тому подавайте заяву швидко!
До закінчення шести місяців остаточно приймаємо остаточне рішення: якщо вирішили не брати спадщину, то до закінчення цього терміну відхиляємо у нотаріуса заяву про прийняття спадщини.
* Якщо термін (шість місяців) пропущено, то йдемо до суду для встановлення додаткового строку.
Усі документи, які вам знадобляться для того, щоб набути права спадщини, формально можна розділити на два типи:
А) Первинні чи базові
Паспорт, ІПН, свідоцтво про смерть, довідка з місця проживання померлого, документ, що підтверджує споріднений зв'язок та/або заповіт (якщо помер його залишив).
Цих документів достатньо, щоб нотаріус міг відкрити спадкову справу.
Іншими словами, вам не потрібно збирати повний пакет документів для того, щоб заявити свої права на спадщину (і тим самим уберегти себе від його втрати).
Б) Правовстановлюючі документи
Якщо ви успадкуєте майно, то нотаріус має бачити документи, які підтверджують те, що померлий був власником цього майна. Наприклад, якщо ви успадкуєте квартиру, то мають бути документи, які підтверджують, що померлий був власником цієї квартири.
Після того, як заяву про прийняття спадщини ви подали нотаріусу, він відкриває Спадкову справу та видає вам виписку про реєстрацію спадкової справи.
З цього часу Ви вважаєтесь особою, яка прийняла спадщину.
Що робити далі? — Чекати на видання Свідоцтва про право на спадщину, яке вам видасть той самий нотаріус, який прийняв Заяву та збирати відсутні документи на те майно, яке ви хотіли б одержати.
Якщо Ви єдиний спадкоємець і з документами померлого на право власності все гаразд, то особливих проблем зазвичай не виникає.
У разі виникнення складнощів з пошуком необхідних документів звертаємося до нотаріуса, який зможе в цьому допомогти, оскільки має на це необхідні права та доступ до держреєстрів. Саме тому, що наперед невідомо які документи є, а за якими доведеться робити запити, нотаріуси досить часто (і абсолютно об'єктивно) не можуть у день подання заяви сказати точно, коли буде видано свідоцтво про право на спадщину.
У будь-якому випадку, у вас буде достатньо часу, щоб мати повну інформацію про спадщину та зібрати самостійно або за допомогою нотаріуса необхідні документи, що підтверджують право власності померлого спадкодавця на рухоме та нерухоме майно, що входить до спадщини.
Якщо спадкоємець одне — питань не виникає. Що робити, коли спадкоємців кілька? — У цьому випадку виникає потреба у розділі спадщини.
Розділ спадщини здійснюється після прийняття спадщини спадкоємцями та оформляється відповідним договором.
Учасниками угоди про поділ можуть бути лише спадкоємці, які прийняли спадщину.
За результатами розділу нотаріус має вказати частку кожного спадкоємця у Свідоцтві про право спадщину.
Спадкоємці домовляються про свої частки і варіанти виділення майна в натурі.
Краще домовитися, ніж вирішувати цю справу у суді. Звісно, суд у будь-якому разі визначить розмір частини та порядок поділу майна, але суд — це нерви, витрачені кошти, зіпсовані стосунки… Тому бажано домовитись.
Через шість місяців (якщо у спадкодавця з документами на право власності на майно все гаразд), можна отримати у нотаріуса Свідоцтво про право на спадщину.
Нотаріус видає Свідоцтво про право на спадщину кожному із спадкоємців, які мають на нього право, з визначенням їх імен та часток у спадщині.
Якщо виникають проблеми з документами на право власності спадкодавця на спадщину, то продовжуємо займатися вирішенням цих проблем: без наявності документів нотаріус Свідоцтво про право на спадщину не видасть.
На цьому кроці, власне, закінчується процес успадкування.
Якщо Ви не отримали Свідоцтво про право на спадщину, то не зможете оформити право власності на себе, а це означає, що ви не можете вільно користуватися майном, що успадковується.
Класична проблема спадкоємцю після смерті батьків залишилася квартира. Зважаючи на те, що він єдиний спадкоємець і зареєстрований там, де були зареєстровані батьки, спадкоємець вважає, що можна нічого не робити. У якийсь момент спадкоємець вирішує продати квартиру, знаходить покупця, домовляється про ціну, вони йдуть до нотаріуса щоб оформити продаж і тут виявляється, що нотаріус не може оформити угоду купівлі-продажу, тому що немає документа, що підтверджує, що спадкоємець є власником квартири. Саме свідчення й було б цим документом.
Переоформлення права власності на нерухоме майно здійснює нотаріус. А тому нотаріус разом із Свідоцтвом про право на спадщину переоформить право власності з померлого (спадкодавця) на вас (спадкоємця) та видасть вам витяг з Державного реєстру майнових прав на нерухоме майно.
Вітаємо, з цього моменту ви повноцінний власник майна!