Як відбувається відкриття спадщини
Спадщина не може відкритися сама собою. Спадщина відкривається з ініціативи спадкоємців.
Якщо спадкоємці не роблять жодних дій щодо відкриття спадщини (зокрема, не подають Заяву про прийняття спадщини), то свою спадщину вони можуть втратити.
Спрацьовує принцип «якщо спадкоємець не хоче зробити ряд елементарних дій собі на благо, то йому спадщина не потрібна».
Тому процес наслідування починається шляхом подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця.
Є дві категорії осіб, які відповідно до статті 1268 ЦКУ можуть не подавати заяву:
1) Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадок, якщо протягом шести місяців з дня відкриття спадщини не заявив про відмову від спадщини;
2) Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, цивільна дієздатність якої обмежена, без подання заяви вже вважається такою, що прийняла спадщину, крім випадків відмови від неї за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та органу опіки та піклування.
«Чи можна подавати заяву якщо були прописані разом із померлим?»
Формально – так. Неформально, запитайте себе — чому я не хочу подавати заяву? Якщо тому, що ліньки, немає часу, немає бажання…, то як би не зовсім розумно, особливо якщо спадщина це нерухомість, вартість якої становить десятки тисяч доларів. Тому було б надійніше мати «папір» у якому зазначено, що він ваш, а не перебувати у стані постійного тривожного очікування, що хтось (нехай і незаконно) скористається тим, що ви не заявили свої права на спадщину.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, повинен особисто звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Заяву можна подати і дистанційно — поштою, але її все одно треба буде запевнити у нотаріуса.
Спадкоємець може прийняти чи прийняти спадщину. Це стосується як спадкування за заповітом, так і наслідування за законом.
Ухвалення та відмова від прийняття спадщини можуть мати місце лише щодо всього спадкового майна. Спадкоємець немає права прийняти одну частину спадщини, як від другої частини відмовитися. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.
Якщо спадкоємець, який не проживав разом із померлим протягом шести місяців, не подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, який спадок не прийняв.
Суд може визначити спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини. Як правило, такий термін не може бути більшим за шість місяців.
Спадкоємець, якому за рішенням суду встановлено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, повинен у межах встановленого судом строку прийняти спадщину шляхом подання нотаріусу за місцем відкриття спадкової справи, яка відповідає заяві.